flag Судова влада України

В ході реформування судової системи цей суд припинив роботу

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Микола Олійник: «Суд повинен залишатися незалежним»

27 лютого 2015, 10:58
Інтерв’ю з головою апеляційного суду Чернівецької області Миколою Олійником
 
- Миколо Васильовичу, буквально з перших днів після інавгурації, Петро Порошенко заявив, що Україні вкрай необхідна судова реформа. Що на Ваш погляд вона передбачає?
- Коли ми очікуємо «нових» законів, то одразу згадується історія про Олександра Македонського. Якось слухаючи обвинувачення проти когось Олександр Македонський закрив собі одне вухо і коли його запитали навіщо він це робить, відповів: «Збережу це вухо для обвинуваченого». Реформу судової системи ми з колегами бачимо в абсолютно іншому світлі, ніж це пропонується. Суд повинен залишатися завжди політично незалежним. Для цього потрібно змінити уявлення про те, хто має призначати, переводити чи звільняти суддів. Тому, що сьогодні, скажімо, керівництво місцевого суду не має права навіть вплинути на суддю, який вчинив дисциплінарний проступок. В таких складних умовах Україні потрібна самостійна і сильна судова влада. Політика і політики змінюватимуться, а суд повинен залишатися вірним Закону. По реформуванню судової системи маємо ряд пропозицій, які полягають в наступному. По-перше, потрібно вдосконалити діяльність Вищої ради юстиції за рахунок якісного її складу. Члени Вищої ради юстиції повинні обиратися з’їздом суддів, науковців та адвокатів. У цьому органі не повинні бути представники Президента України Верховної Ради України, Міністерства юстиції чи іншого державного органу, щоб виключити вплив на діяльність Вищої ради юстиції. При цьому, 2/3 від квоти науковців і адвокатів повинні бути обрані судді (судді у відставці). В цьому випадку більшість складу членів Вищої ради юстиції будуть мати судді, що забезпечить незалежність судової влади. По-друге, слід ліквідувати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, яка була створена при правлінні Януковича з метою централізованого контролю судової влади і передати функції ВККСУ в регіони. У склад ВККСУ крім суддів можна буде включити представників громадськості, науковців та адвокатів. Це забезпечить прозорість та незалежність в питаннях діяльності судової влади. Зазначу, що кваліфікаційні комісії на місцях та Вища рада юстиції, внаслідок такої реалізації плану однозначно будуть позбавлені від політичного впливу. В третій пропозиції відмічу, що громадськість також повинна мати право рекомендувати достойних і чесних на посади суддів, як призначати так і відкликати. Відповідно, коли буде сильна і незалежна судова влада, тоді будь-який громадянин буде впевнений в захисті своїх прав та свобод в суді. 
 
- Тривалий час прокуратура намагалася диктувати умови (або ж правила гри) судам. Чи триває така практика досі?
- На щастя, Буковинському суду така практика не притаманна. Прокурор присутній на суді тільки як сторона процесу.
 
- Скільки суддів звільнено за порушення  норм судочинства і як виглядає ця традиція наразі?
- Тут все просто. Сьогодні на виконання Законів України «Про відновлення довіри до судової влади» та «Про очищення влади» перевіряються всі судді. Вже наприкінці року, після 15 грудня, буде оприлюднена інформація про кількість суддів поіменно, які не пройшли люстрацію. Зазначу, що на відміну від інших областей на Буковині всі судді погодилися з проходженням і проходять таку перевірку.
Згідно незалежного соціологічного опитування Проекту Агентства США з міжнародного розвитку USAID маємо втішні показники. Відповідно до останнього проведеного на Буковині дослідження, щодо оцінки рівня задоволеності громадян 77,7% буковинців цілком задоволені якістю роботи суддів апеляційного суду Чернівецької області. І цей показник є найважливішим виміром якості роботи суду, на думку опитаних. Виявляється, що навіть сторона, чий позов суд не задовольнив також погоджується з належною роботою суддів. В той же час 84,4 % опитаних буковинців підтверджують дотримання суддею процедури судового розгляду.
Таку оцінку надали особи, які в певній мірі брали участь у судовому процесі. Але прикро, що громадяни, які ніколи не були навіть у суді отримують інформацію ззовні з незрозумілих джерел і проявляють найнижчий рівень довіри до суду. От воно свідчення впливу інформації на свідомість людей.
 
- Яким чином можна відновити довіру народу до суддів?
- Ви знаєте, суддів важко чимось здивувати, але коли мова йде про рівень поваги до судової системи, то у кожного виникає цілий ряд думок. Так, за даними опитувань суддів більшість з них погоджується із тим, що їхню незалежність не поважають ні народні депутати, ні урядовці, ні журналісти.
Кожен знає і те, що не останню роль у зниженні авторитету судів у суспільстві зіграла низька виконавча дисципліна судових рішень. Ця причина призвела до поступового зниження довіри суспільства перед судовою владою. А тут цифри говорять самі за себе – за даними Українського Гельсінського союзу з прав людини, в Україні не виконуються 70% рішень місцевих судів, та 90% рішень Європейського суду із прав людини.
І знову, щодо реформування зазначу, що зміна судової системи повинна відбуватися не тільки шляхом оновлення законодавства але й пропагуванням серед населення необхідності зміцнення незалежності суду як елемента правової держави. От ми до цих пір пожинаємо плоди радянського минулого. Тому, що втрата авторитету суду полягає, зокрема, у закоренілому асоціюванні представників судової влади із правоохоронною системою (як це було в радянські часи). Це ми також мусимо враховувати. Потрібно розвивати практику слухання справ судом присяжних, оскільки участь народу у правосудді може бути одним із кроків по відновленню довіри громадян до суду.
 
- В області триває так звана спікеріада нашумілої справи заступника голови облради В. Маніліча, якого апеляційний суд визнав винним у скоєнні адміністративного порушення. Рідко коли чиновники такого рангу несуть покарання. Прокоментуйте, будь ласка, перебіг цієї справи.
- Ми повинні пам’ятати, що рішення по будь-якій справі приймає суддя керуючись виключно законодавством та внутрішнім переконанням, яке базується на дослідженні доказів, які подають сторони у справі. Згідно кодексу суддівської етики суддям заборонено коментувати будь-які судові рішення. З результатами винесеного рішення можна ознайомитись на сайті єдиного державного реєстру судових рішень  (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42310323 - ред.). Кожен бажаючий може ознайомитись з даним рішенням та зробити власні висновки, а не під впливом певних громадян, активістів чи ЗМІ.
 
- Миколо Васильовичу, коли, на Ваш погляд, громадянин нашої держави буде захищеним, перш за все законодавчо?
- Якщо коротко, то тільки тоді, коли повною мірою і усі без винятку громадяни України будуть поважати закони та виконувати рішення суду.
Звернувшись до статистики нагадаю, що саме Чернівецька область займає перше місце в Україні за кількістю виправдувальних вироків. Цей показник говорить сам за себе. Наприклад, в одній із Східних областей, яка за населенням значно перевищує Чернівецьку область, кримінальних проваджень в кілька разів більше ніж у нашій області. Проте, судами цієї області ухвалено всього два виправдувальних вироки протягом 2014 року. В той же час буковинські суди ухвалили понад 20 виправдувальних вироків за той же період часу.
Важливо пам’ятати, що суд не є органом по боротьбі із злочинністю. Суд зобов’язується іменем держави здійснювати правосуддя всесторонньо, об’єктивно і неупереджено. А відповідно до Конституції України (ст. 124) правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
До речі, цікавою особливістю нашої області є і те, що в період революційних подій минулого року жоден з буковинських судів не обмежував у праві на протест ні Автомайдан, ні інших громадських активістів. І це при тому, що тиск з боку минулої влади був, при чому суттєвий.  
 
- Чи могли би Ви прокоментувати в чому актуальні проблеми нинішньої судової влади?
- В першу чергу, слід погодитись із тим, що українським народом дедалі активніше формується громадянське суспільство, в якому відбуваються позитивні зміни. Я маю на увазі значний сплеск громадської, соціальної та політичної активності наших співгромадян. Нинішнє суспільство усвідомлює необхідність змін та проведення широкого спектру реформ у всіх сферах держави. Однак зараз вкрай необхідно розрізняти саме мотивацію тих чи інших суспільних груп або громадських організацій. Я маю на увазі необхідність розуміти реальні кроки суспільства щодо громадського контролю за всіма гілками влади і сприяти цьому, заперечуючи звичайне лобіювання деякими групами осіб своїх корисливих інтересів. Такі особи, що планують впливати на суд через реалізацію своїх корисливих мотивів та намагаються добитися від суду ухвалення вигідного їм рішення, повинні нести відповідальність.
Потрібно брати до уваги ту обставину, що суд зобов’язаний діяти за законом, керуючись нормами права і моралі. Інакше і бути не може, то був би не справедливий суд. На мій погляд, форми протесту населення за допомогою «смітників» та застосування насильства в будь-якому прояві є не цивілізованою та не демократичною поведінкою.
 
- Поділіться будь ласка своєю думкою на рахунок долучення громадськості до формування судової системи. Як це повинно виглядати?
- Очевидно, що громадськість може і має повне право брати участь у формуванні судової системи. Так, на місцях це найперше, що повинно відбуватись. При призначенні судді вперше, певне громадське утворення за місцем його перебування повинно рекомендувати знану людину у своєму середовищі на посаду судді. Чому б і ні? Це створює прямий контроль за виконанням покладених обов’язків судді. Останній же має стимул виправдати надію перед тими, хто його рекомендував. Виходить, що громада рекомендує за моральними якостями, а інший спеціальний орган дає оцінку професійному рівню кандидата. Даний спеціальний орган повинен складатися з адвокатів, науковців, суддів у відставці. У разі проходження професійної перевірки така людина може працювати суддею. Але не потрібно забувати і те, що громадяни, які рекомендували особу на виконання обов’язків, так само можуть її позбавити цього права. Ця особа повинна бути підзвітною громаді.
У свій час, я мав можливість пройти саме такі щаблі свого професійного становлення. Коли я обирався народом, то був рекомендований на посаду судді колективом великого заводу. Далі я щомісяця звітував за те, що мною було виконано за цей період, доповідав повністю перед громадою. Навіть пояснював, якою нормою права користувався при прийнятті конкретного рішення. І кожен з колективу мав право задати те питання, яке його цікавило. Доводилося відповідати на різні питання. Але мені було спокійно, що ті, хто мене рекомендував є одночасно і моїм захистом від будь-якого тиску влади. Це свого роду незалежність максимально наближена до народу. Як бачимо, зараз у цьому є нагальна потреба.
 
- Ви, батько трьох синів, що думаєте про ситуацію в АТО і яка наша перспектива у цій неоголошеній війні?
- Звісно, що судді як і будь-які громадяни нашої держави сповідують ідею мирного вирішення будь-яких конфліктів, оскільки у війні переможців немає. Якщо вже так сталося, то гібридна війна не принесе нікому добра. Як батько бажаю своїм дітям та усім українцям миру! 

 

Опубліковано в газеті «Буковинське віче», №7 (2327) 19 лютого 2015 року