Право на життя є основоположним правом людини та правом, що забезпечує не лише основні демократичні, а й соціальні цінності.
Апеляційним судом Чернівецької області розглянуто кримінальне провадження щодо громадянина «Б», який вчинив однин із найтяжчих злочинів, що передбачений Кримінальним кодексом України.
Все почалося з того, що вказаний чоловік познайомився із жінкою, яка сама виховувала трьох дітей. Між ними виникли непостійні близькі стосунки. Одного разу, перебуваючи в неї у гостях, розпиваючи алкогольні напої, між ними виник конфлікт який призвів до непоправних наслідків. Так, вказаний чоловік, близько першої години ночі, підійшовши до ліжка жінки, де остання вже приготувалася спати та наніс їй два удари дерев’яною палицею по голові. В одній кімнаті з жінкою, жив її батько, який побачивши це спробував припинити такі протиправні дії. Тоді «Б» підійшов і вдарив батька теж палицею по голові. В результаті таких дій жінка померла на місці, а батько згодом у лікарні.
На цьому, чоловік не закінчив вчиняти протиправні дії, а забравши мобільний телефон померлої жінки, облив легкозаймистими паливно-мастильними матеріалами ковдру в кімнаті вказаного будинку та підпалив їх, після чого покинув будинок, знаючи при цьому, що у ньому залишилися троє дітей, яких він наразив на небезпеку та які були позбавлені можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство.
Уникнути найгірших наслідків вдалося лише через дії найстаршої шестирічної дівчинки, яка прокинувшись та побачивши, що відбувається винесла з будинку горілу ковдру та вивела своїх братів на вулицю, де вони і залишилися до ранку.
Вранці сусіди побачили самих дітей на подвір’ї господарства і вже викликали відповідні служби.
Якби не дії відважної дівчинки, спрямовані на врятування свого життя та життя своїх братів, наслідки для них могли бути фатальними.
Дії чоловіка були кваліфіковані за ч.1 ст.115, ч.2 ст.121, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.194, ч.1 ст.135 КК України.
Незважаючи на те, що органи прокуратури просили суд призначити покарання у виді 15 років позбавлення волі, апеляційний суд не погодився з такою мірою покарання, оскільки воно є явно недостатнім, а тому судова колегія прийняла принципове рішення, яким засудила обвинуваченого до 17 років позбавлення волі, врахувавши думку потерпілих, а саме матері померлої, яка просила призначити найтяжче покарання.
Таке рішення колегія суддів прийняла, зважаючи на особу злочинця, який раніше вже притягався до відповідальності, а також на обставини скоєного, вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, та те, що в результаті таких дій троє дітей залишилися без материнського піклування.
Ця ситуація дає можливість зрозуміти важливість наявності та втілення в життя вагомих моральних цінностей, а саме: поваги до життя, належних стосунків у сім’ї, батьківського піклування та виховання дітей, а також необхідність ведення порядного способу життя.
Слід пам’ятати, що життя має тільки ту цінність, якою ми хочемо його наділити.
Вчиненню злочину як правило передують обставини, що свідчать про наміри злочинця його вчинити. Такі факти, на жаль не отримують належного реагування з боку відповідних державних органів, а також пересічних громадян.
Матеріали провадження свідчать про те, що «Б» систематично зловживав алкогольними напоями. Між ним та потерпілою виникали скандали про що знали як родичі, так і сусіди. Також про це мало би бути відомо правоохоронним органам та органам місцевого самоврядування.
Проте, відповідного реагування на неналежну поведінку громадянина «Б» вжито не було, що і спричинило виникнення таких злощасних наслідків.
З метою недопущення подібного у майбутньому, суд звертає увагу, на необхідність негайного вжиття всіх необхідних заходів, щодо попередження вчинення злочинів особами, які ведуть безладний спосіб життя, а органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам, органам опіки та піклування та усім свідомим громадянам слід першочергово звертати увагу на усунення тих факторів, які сприяють вчиненню злочинів, а також на профілактичні заходи спрямовані на усунення причин і умов вчинення злочинів. Адже саме діяльність спрямована на попередження злочинів повинна переважати над репресивними засобами подолання наслідків злочинності.
_03_03.png)
