Декларація щодо принципів незалежності судової влади

   З 11 по 14 жовтня 2015 року на острові Бріоні (Хорватія) пройшла Конференції голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи, яку було організовано Верховним судом Республіки Хорватія спільно із Міністерством юстиції Республіки Хорватія та Інститутом «Правова ініціатива у Центральній Європі та Євразії» (CEELI – Інститут, м. Прага). Учасники щорічної Конференції, заснованої у Празі 2011 року, основну увагу зосередили на зміцненні права в усьому світі. Від України участь у Конференції брали Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк, суддя Верховного Суду України Олександр Прокопенко та інші судді.

  Підсумком роботи Конференції стало підписання Декларації щодо принципів незалежності судової влади (далі – Декларація), проект якої складено на основі дискусій та обговорень на минулорічній конференції у м. Тбілісі (Грузія).  

  У Декларації  встановлені стандарти незалежності судової влади як однієї з трьох гілок державної влади.

  Незалежність судової влади необхідна для реалізації права кожної людини на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Для незалежності судової влади потрібно:

  – щоб судові органи вирішували передані їм справи на основі неупередженої оцінки фактів  без неналежного безпосереднього чи опосередкованого впливу будь-якого походження;

  – щоб жоден суддя не міг приймати рішення у справі через страх, очікування користі будь-якого походження або через будь-який неналежний вплив.

 Незалежність судової влади та суддів гарантується державою й закріплюється в Конституції на найвищому правовому рівні країни.Обов’язок інститутів держави – поважати й дотримуватися відповідних цілей та функцій судової влади.

  Органи законодавчої та виконавчої влади  зобов’язані дбати про авторитет судової гілки влади і, коментуючи судові рішення,  не повинні критикувати їх до тої міри, яка може підірвати довіру суспільства до судової влади. Органи законодавчої та виконавчої влади зобов’язані поважати судові рішення, повинні уникати дій, які можуть поставити під сумнів бажання цих органів виконувати судові рішення, за винятком наміру подати апеляцію.

  Як ЗМІ, так і судова влада покладаються на підтримку одне одного: як суди підтримують право ЗМІ розслідувати й публікувати інформацію, так і ЗМІ відіграють важливу роль у забезпеченні та підтримці поваги громадськості до судової влади.

  Судова влада визнає, що право громадськості на отримання інформації про судові рішення, а також відповідальність суддів перед громадськістю вимагають належного висвітлення в ЗМІ рішень і  поведінки суддів. У зв’язку з цим процесуальні дії  суду мають бути прозорими, крім випадків, коли закон вимагає конфіденційності.

  ЗМІ повинні поважати й підтримувати незалежність і неупередженість судової влади, а також розуміти, що підтримка громадськістю судової влади  й судових рішень є необхідною  для виконання судами своїх функцій та приносить велику користь суспільству.

  ЗМІ слід утримуватись від несправедливої й необґрунтованої критики судової влади.

  Якщо ЗМІ несправедливо чи необґрунтовано критикують  суддю або його рішення, буде доречною відповідна реакція судді. Оскільки  суддя обмежений у наданні публічних коментарів стосовно справ, які він розглядає, таку реакцію мають забезпечити речники суду, асоціації суддів, асоціації адвокатів та інші органи позу межами судової системи.