Повноваження суду щодо розгляду справ, територіальна підсудність

   У системі судів загальної юрисдикції діють апеляційні суди як суди апеляційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення.

  Апеляційними судами з розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення є апеляційні суди, які утворюються відповідно до указу Президента України в апеляційних округах та діють на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

   Основними нормативно-правовими актами, що визначають повноваження суду є Конституція України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення таЗакон України «Про судоустрій і статус суддів».

Повноваження апеляційного суду встановлені у статті 27 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»:

• здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом;
• аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику, інформує про результати узагальнення судової практики відповідні місцеві суди, Верховний Суд;;
• надає місцевим судам методичну допомогу в застосуванні законодавства;
• здійснює інші повноваження, визначені законом.

   Суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:

1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;

2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;

3) має досвід професійної діяльності адвоката щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років;

4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1-3 цієї частини, щонайменше сім років.

У складі апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ. Судову палату очолює секретар судової палати, який обирається з числа суддів суду строком на три роки. Рішення про утворення судової палати, її склад, а також про обрання секретаря судової палати приймаються зборами суддів апеляційного суду за пропозицією голови суду. Секретар судової палати організовує роботу відповідної палати, контролює здійснення аналізу та узагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенції палати, інформує збори суддів апеляційного суду про діяльність судової палати.

         Суддя апеляційного суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.

 Так, повноваження апеляційного суду під час розгляду цивільних справ визначено статтею 307 Цивільного процесуального кодексу України:

1. За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право: 

1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін; 

2) скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог; 

3) змінити рішення; 

4) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду. 

2. За наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право: 

1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін; 

2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу; 

3) змінити ухвалу; 

4) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. 

3. За наслідками розгляду скарги на судовий наказ апеляційний суд має право: 

1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення судового наказу без змін; 

2) постановити ухвалу про скасування судового наказу та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову; 

3) змінити судовий наказ. 

Ухвала апеляційного суду про відхилення апеляційної скарги на судовий наказ і залишення судового наказу без змін є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повноваження апеляційного суду під час розгляду апеляційних скарг у кримінальному провадженні визначено статтею 407 Кримінального процесуального кодексу України:

1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити вирок або ухвалу без змін;

2) змінити вирок або ухвалу;

3) скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок;

4) скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу;

5) скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження;

6) скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

2. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду на підставі угоди суд апеляційної інстанції, крім рішень, передбачених пунктами 1 - 5 частини першої цієї статті, має право скасувати вирок і направити кримінальне провадження:

1) до суду першої інстанції для проведення судового провадження у загальному порядку, якщо угода була укладена під час судового провадження;

2) до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була укладена під час досудового розслідування.

3. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити ухвалу без змін;

2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

    Повноваження апеляційного суду під час перегляду постанови про адміністративне правопорушення визначено статтею294 Кодексу України про адміністративні правопорушення:

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 

4) змінити постанову.

Територіальна підсудність

   Розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм справ називається підсудністю. Визначення компетенції різних судів системи провадиться залежно від виконуваних ними функцій, від роду (предмета) справи, суб'єктів спору, що підлягає розгляду, і місця (території), на яку поширюється діяльність певного суду.

  Так, глава І розділу ІІІ ЦПК України визначає правила підсудності цивільних справ (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page3) , глава ІІІ розділу І КПК України визначає правила підсудності кримінальних проваджень (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17).