flag Судова влада України

Стара версія сайту | Лист вебмайстру

Правила внутрішнього трудового розпорядку апеляційного суду Чернівецької області

 ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Голови

апеляційного суду

Чернівецької області

від 11.04.2013 р. № 05-10/22-а

 

ПРАВИЛА

внутрішнього трудового розпорядку

апеляційного суду Чернівецької області.

 

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. У цих Правилах внутрішнього трудового розпорядку апеляційного суду Чернівецької області терміни вживаються в такому значенні:

адміністрація - це управлінський орган апеляційного суду Чернівецької області (далі-апеляційного суду), до складу якого входять крім голови суду його заступник (заступники), секретарі судових палат, керівник апарату (його заступник), а також керівники (їх заступники) структурних підрозділів, тобто всі посадові особи, які мають право приймати та організовувати виконання рішень, обов’язкових для інших працівників суду;

- працівники суду - судді, державні службовці, службовці та робітники апеляційного суду, які перебувають у трудових відносинах з даною установою;

- кладення трудового договору - укладення угоди між працівником і власником установи, або уповноваженого ним органу, відповідно до якої працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, підпорядковуватися Правилам внутрішнього трудового розпорядку, а власник зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбаченої законодавством про працю, колективним договором, угодою сторін.

2. Відповідно до Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, та заробітну плату, не нижчу від встановленого законом мінімального розміру.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

3. Ці Правила поширюються на всіх працівників апеляційного суду.

4. Метою Правил внутрішнього трудового розпорядку є забезпечення трудової дисципліни, раціонального використання робочого часу, підвищення якості й продуктивності праці шляхом створення необхідних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомого і сумлінного виконання працівниками своїх трудових обов'язків.

Трудова дисципліна забезпечується методами переконання та заохочення до сумлінної праці. До порушників дисципліни застосовуються заходи дисциплінарних стягнень або дисциплінарного впливу.

5. Для працівників суду Правила внутрішнього трудового розпорядку встановлюються з урахуванням Законів України "Про судоустрій і статус суддів", "Про державну службу".

Діяльність працівників ґрунтується на таких основних принципах:

- служіння народу України;

- демократизму і законності;

- гуманізму і соціальної справедливості;

- пріоритету прав людини і громадянина;

- професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі;

- персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни;

- дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування;

- дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян.

6. Усі питання, пов'язані із застосуванням Правил внутрішнього трудового розпорядку, вирішуються головою суду та керівником апарату суду в межах наданих їм законом повноважень, а у випадках, передбачених законодавством України, спільно або за погодженням зі зборами трудового колективу суду.

II. ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ І ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ

1. Працівники реалізують своє право на працю шляхом укладання трудового договору в установленому законом порядку.

Призначення на посади та звільнення з посад працівників здійснюється відповідно до Конституції України, Законів України "Про судоустрій і статус суддів, " "Про державну службу", діючого трудового законодавства.

2. Працівники приймаються на роботу за трудовими договорами, на посади державних службовців особи призначаються на конкурсній основі, крім призначення на посади керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду, помічників судді та випадків, коли законами України передбачено інше.

Особи, які вперше призначаються на посаду державного службовця складають Присягу державного службовця, відповідно статті 17 Закону України "Про державну службу".

3. Під час укладення трудового договору громадяни зобов'язані подати:

- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

- трудову книжку, оформлену у встановленому порядку (за наявності);

- диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку;

- довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, а також копії цих документів.

Військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України, інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, та військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил колишнього СРСР і Збройних Сил держав-учасниць СНД, подають військовий квиток та його копію.

Особи, які претендують на зайняття посади судді апеляційного суду, окрім перелічених, подають документи, визначені ст.75 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Особи, які претендують на зайняття посад державних службовців, крім перелічених, зобов'язані подати ще й такі документи:

особову картку (форма П-2ДС) з відповідними додатками та фотокарткою розміром 4 х 6 сантиметрів;

- декларацію  про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру;

- документи про науковий ступінь, вчене звання, підвищення кваліфікації та їх копії, у разі їх наявності;

- підписане претендентом попередження про встановлені законодавством України обмеження, пов'язані з прийняттям на державну службу та її проходженням, а також документ про ознайомлення із Загальними правилами поведінки державного службовця;

- направлення на роботу (для магістрів державного управління і випускників вищих навчальних закладів) у разі, якщо таке направлення видавалось.

Під час укладання трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості та документи, подання яких не передбачено чинним законодавством України.

3. Прийом на роботу суддів оформляється наказом голови суду на підставі акта про обрання (призначення) на посаду судді чи звільнення з посади, прийом на роботу керівника апарату та заступника керівника апарату суду – наказом керівника апарату суду на підставі наказу Голови Державної судової адміністрації України, прийом на роботу інших працівників – керівника апарату суду, які оголошуються працівнику під розписку.

4. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

5. Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації, не може бути відмовлено в укладені трудового договору.

6. Під час укладення трудового договору з працівником апарату суду, в т.ч з робітниками, може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі про прийняття на роботу.

Під час прийняття на державну службу може встановлюватися випробування строком до шести місяців.

Строк випробування під час прийняття на роботу робітників не може перевищувати одного місяця, а під час прийому на роботу службовців строк випробування не може перевищувати трьох місяців.

Якщо протягом випробувального терміну працівник з причини тимчасової непрацездатності чи з інших поважних причин був відсутній на роботі, строк випробування може бути продовжено на відповідну кількість днів, які він був відсутній.

7. Під час прийняття на роботу працівника або в разі переведенні його в установленому порядку на іншу роботу адміністрація зобов'язана:

- роз'яснити працівникові його права й обов'язки та істотні умови праці, наявність на робочому місці, де він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства;

-ознайомити працівника з Правилами внутрішнього трудового розпорядку, Правилами поведінки працівника суду та посадовою інструкцією під розписку, надати копію посадової інструкції та Правил поведінки працівника суду;

-визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

-проінструктувати працівника щодо техніки безпеки, протипожежної охорони та інших правил з охорони праці.

8. На осіб, які пропрацювали понад п'ять днів, заводяться трудові книжки. Ведення трудових книжок здійснюється згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін'юсту і Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N 58.

Трудові книжки працівників зберігаються як документи суворої звітності у кадровій службі апеляційного суду. Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника апарату суду.

9. Припинення трудового договору може мати місце лише з підстав, передбачених чинним законодавством.

10. Працівник має право розірвати трудовий договір за своєю ініціативою, попередивши керівника письмово за два тижні та подавши до кадрової служби апеляційного суду обхідний лист встановленої форми, що засвідчує повернення ним бібліотечної літератури, комп’ютерної техніки тощо. Після закінчення цього строку працівник має право припинити роботу, а адміністрація відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України не має права затримувати проведення розрахунку та звільнення працівника з роботи, а також зобов'язана в день звільнення видати працівникові трудову книжку та повністю провести з ним розрахунок.

У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом 1 групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган (керівник) повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

11. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (керівника) допускається у випадках, передбачених чинним законодавством України.

12. Крім загальних підстав розірвання трудового договору, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі:

1) порушення умов реалізації права на державну службу;

2) недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 Закону України "Про державну службу";

3) досягнення державним службовцем граничного віку перебування на державній службі;

4) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню

державного службовця на державній службі;

5) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги,

передбаченої статтею 17 Закону України "Про державну службу",

6) неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених статтею 13 Закону України "Про державну службу", порушення вимог антикорупційного законодавства;

13. Припинення трудового договору з суддею оформляється наказом голови суду на підставі акта про звільнення судді чи переведення його до іншого суду, інших працівників – керівника апарату суду. Припинення трудового договору з керівником апарату суду, заступником керівника апарату суду оформляється наказом голови Державної судової адміністрації України. Підставою припинення трудового договору з керівником апарату може бути висловлення недовіри зборами суддів апеляційного суду.

14. В день звільнення адміністрація зобов'язана видати працівнику його трудову книжку із занесеним до неї записом про звільнення та провести з ним остаточний розрахунок.

Записи про звільнення в трудову книжку повинні заноситися в точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з обов'язковим посиланням на відповідну норму закону. Днем звільнення вважається останній день роботи.

III. ОСНОВНІ ПРАВА Й ОБОВ'ЯЗКИ ПРАЦІВНИКІВ

1. Працівники апеляційного суду мають право:

1) користуватись правами і свободами, які гарантуються громадянам Конституцією України та законами України;

2) брати участь у розгляді питань і прийнятті рішень у межах своїх повноважень;

3) на повагу особистої гідності, справедливого і шанобливого ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян;

4) вимагати затвердження керівником чітко визначеного обсягу службових

повноважень за посадою;

5) на оплату праці залежно від посади, яку вони займають, рангу, який йому присвоюється, досвіду та стажу роботи;

6) на здорові, безпечні та належні для високопродуктивної роботи умови праці;

7) захищати свої законні права та інтереси у вищих державних органах та в судовому порядку.

Працівники мають також інші права відповідно до чинного законодавства України.

2. Працівники зобов'язані:

1) дотримуватись Конституції України, вимог Законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про державну службу», «Кодексу професійної етики судді»,

«Правил поведінки працівника суду», «Загальних правил поведінки державного службовця», та інших актів законодавства України.

2) не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина;

3) сумлінно виконувати свої службові обов'язки, проявляти ініціативу і творчість, постійно вдосконалювати організацію своєї роботи;

4) виконувати свої посадові обов'язки чесно, неупереджено, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильності до окремих фізичних і юридичних осіб, політичних партій, рішуче виступати проти антидержавних проявів і сил, які загрожують порядку в суспільстві або безпеці громадян;

5) шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування, не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби;

6) забезпечувати, щоб матеріальні та фінансові ресурси, які йому доручені,  використовувались раціонально, ефективно та економно;

7) постійно поліпшувати стан відповідності своїх умінь, знань і навичок функціям та завданням займаної посади, підвищувати свій професійний, інтелектуальний та культурний рівень за освітньо-професійними програмами та шляхом самоосвіти;

8) своєчасно і точно виконувати рішення органів державної влади чи посадових осіб, розпорядження і вказівки своїх керівників;

9) діяти в межах своїх повноважень; у разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі повідомити про це керівника, який дав доручення, а в разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за керівною посадою особу.

10) виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії,протипожежної безпеки;

11) дотримуватись вимоги щодо заборони паління в приміщеннях (на робочих місцях, в кабінетах та у місцях загального користування) апеляційного суду;

Працівники несуть також інші обов'язки відповідно до чинного законодавства України.

3. Коло обов'язків, що їх виконує кожен працівник за своєю спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, визначається посадовими інструкціями та функціональними обов’язками, затвердженими в установленому порядку, довідником типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців і тарифно-кваліфікаційними довідниками робіт і професій робітників.

IV. ОСНОВНІ ОБОВ'ЯЗКИ ВЛАСНИКА АБО УПОВНОВАЖЕНОГО НИМ ОРГАНУ (КЕРІВНИКА)

1. Власник або уповноважений ним орган (керівник) зобов'язаний:

1) під час укладення трудового договору роз’яснити працівникові його права і обов’язки, проінформувати про умови праці та розмір заробітної плати;

2) належним чином організувати працю та забезпечити кожного працівника робочим місцем;

3) затвердити чітко визначений обсяг службових повноважень за посадою кожного працівника;

4) забезпечити здорові та безпечні умови праці;

5) контролювати виконання працівниками вимог законодавства, Кодексу професійної етики судді, Правил поведінки працівника суду, Загальних правил поведінки державного службовця, Правил поведінки працівника суду, Правил внутрішнього трудового розпорядку та застосовувати до порушників дисципліни заходи дисциплінарного стягнення або дисципліраного впливу;

6) неухильно дотримуватись вимог чинного законодавства про працю, правил з охорони праці;

7) виплачувати працівникам заробітну плату регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів; у разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні;

8) постійно вдосконалювати організацію роботи апеляційного суду та підвищення кваліфікації працівників;

9) створювати умови для ефективного використання робочого часу, підтримувати та розвивати ініціативу та активність працівників;

10) забороняється приховувати факти та обставини, що становлять загрозу для життя, здоров'я і безпеки працівників.

V. РОБОЧИЙ ЧАС І ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ. ЧАС ВІДПОЧИНКУ

1. Нормальна тривалість робочого часу працівників суду не може перевищувати 40 годин на тиждень. В суді установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями - суботою та неділею.

Напередодні святкових та неробочих днів, що визначені статтею 73 Кодексу законів про працю України, тривалість роботи працівників скорочується на одну годину.

2. Встановлюється наступний режим робочого тижня:

початок роботи з понеділка по п’ятницю - о 8.00 год. 30 хв.;

закінчення роботи з понеділка по п’ятницю - о 17.00 год.

Працівникам надається щодня, з 13 год. 00 хв.  до 13год.30хв. перерва для відпочинку та харчування. Перерва не включається в робочий час.

Режим роботи прибиральниць може встановлюватись за окремим графіком роботи, затвердженим керівником апарату суду, з дотриманням встановленої законодавством України норм робочого часу.

Працівники використовують час перерви на свій розсуд, на цей час вони можуть відлучатись з місця роботи.

3. Надурочна робота та робота у вихідні та святкові дні, як правило, не допускається.

Залучення працівників до надурочної роботи, роботи у вихідні, святкові та неробочі дні провадиться у випадках та за умов, передбачених чинним законодавством, за письмовим  наказом (розпорядженням) голови суду, керівника апарату суду.

Робота у святкові, неробочі та вихідні дні компенсується відповідно до чинного законодавства.

Для виконання невідкладної і непередбаченої роботи державні службовці зобов'язані за розпорядженням керівника з'являтися на службу у вихідні, святкові та неробочі дні, робота за які компенсується відповідно до чинного трудового законодавства.

4. Працівникам надаються відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати відповідно до чинного законодавства України.

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менше 24 календарних днів.

Суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 42 календарних дні з виплатою додаткового посадового окладу на оздоровлення. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

Державним службовцям, надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів. Тривалість щорічної основної відпустки інших працівників становить 24 календарних дні. В разі наявності стажу державної служби понад 10 років державному службовцю надається щорічна додаткова оплачувана відпустка за вислугу років на державній службі тривалістю до 15 календарних днів у порядку, встановленому законодавством.

Працівникам надаються також інші щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства.

На прохання працівника допускається поділ щорічної відпустки на частини за умови, що основна її частина буде не менше чотирнадцяти календарних днів.

При наданні відпустки (або її частини) за їх заявою працівникам виплачується :

державним службовцям, службовцям - допомога на оздоровлення у розмірі середньомісячного заробітку, робітникам - матеріальна допомога в розмірі середньомісячного заробітку.

5. Черговість надання відпусток визначається графіком, який затверджується на кожен календарний рік не пізніше 20 грудня, головою суду – відносно суддів, керівником апарату - відносно інших працівників суду.

Графік складається з урахуванням необхідності забезпечення нормальної діяльності суду, здійснення судочинства у встановлені строки та особистих інтересів працівників і можливості їх відпочинку.

Графік доводиться до відома всіх працівників, що засвідчується їхнім підписом.

6. Надання відпусток суддям оформляється наказом голови суду, іншим працівникам - керівника апарату суду, або осіб, які виконують їхні обов’язки.

7. Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.

8. За наказом голови суду судді, а за наказом керівника апарату суду - державні службовці можуть бути відкликані з відпустки. Частина невикористаної відпустки, яка залишилася, надається державному службовцю в будь-який інший час відповідного року чи приєднується до відпустки у наступному році.

Відкликання зі щорічної відпустки інших категорій працівників допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства з додержанням вимог частини першої статті 79 Кодексу законів про працю України та в інших випадках, передбачених законодавством.

У разі відкликання працівника зі щорічної відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.

9. Працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі, надаються додаткові оплачувані відпустки у зв'язку з навчанням.

VI. ЗАОХОЧЕННЯ ЗА УСПІХИ В РОБОТІ

1. За зразкове виконання своїх обов'язків, тривалу і бездоганну роботу, ініціативність, новаторство, у праці й інші досягнення в роботі можуть застосовуватись такі заохочення:

- оголошення подяки;

- преміювання;

- нагородження почесною грамотою.

Державним службовцям за сумлінну безперервну працю, зразкове виконання трудових обов'язків видається грошова винагорода в розмірі та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За особливі заслуги працівники суду представляються до заохочень Державної судової адміністрації України та інших органів державної влади, місцевих органів виконавчої влади, державних нагород та присвоєння почесних звань.

2. Працівникам, які успішно і сумлінно виконують свої трудові обов'язки, надаються в першу чергу переваги та соціальні пільги в межах повноважень і за рахунок коштів апеляційного суду. Таким працівникам надається також перевага під час просування по службі.

3. Заохочення оголошуються в наказі керівника, доводяться до відома працівника або всього колективу і заносяться до трудової книжки працівника.

VII. СТЯГНЕННЯ ЗА ПОРУШЕННЯ ТРУДОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ

1. За порушення трудової дисципліни, цих Правил до державних службовців, службовців та робітників суду може бути застосовано один з таких заходів стягнення:

- догана;

- звільнення.

Звільнення як дисциплінарне стягнення, може бути застосоване відповідно до пунктів 3, 4, 7, 8 статті 40 та статті 41 Кодексу законів про працю України (за систематичне порушення працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором чи правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались дисциплінарні стягнення, за прогул без поважних причин, в тому числі відсутність на робочому місці більше 3-х годин на протязі робочого дня без поважних причин, чи появу на роботі в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння).

До державних службовців за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних із проходженням державної служби, а також за вчинок, який ганьбить його як державного службовця, або дискредитує суд можуть застосовуватись і такі заходи дисциплінарного впливу:

- попередження про неповну службову відповідність;

- затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

При обранні виду стягнення повинно бути враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, а також попередню роботу працівника.

2. Судді до дисциплінарної відповідальності можуть бути притягнені з підстав і в порядку визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

3. Дисциплінарні стягнення до керівника апарату (його заступника) застосовуються Головою Державної судової адміністрації України за поданням голови апеляційного суду відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

4. Дисциплінарні стягнення до працівників апарату суду застосовуються керівником апарату суду та оформляються наказом, який оголошується працівникові під розписку.

5. Державні службовці, які здійснюють керівництво іншими державними службовцями або контролюють їх роботу, зобов'язані вживати заходів щодо дотримання ними правил внутрішнього трудового розпорядку, Загальних правил поведінки державного службовця, Правил поведінки працівника суду та чинного законодавства України в межах своїх повноважень та відповідно до законодавства.

6.До застосування дисциплінарного стягнення керівник апарату суду повинен витребувати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень. У разі відмови працівника надати письмові пояснення складається відповідний акт за участі не менше трьох осіб.

Дисциплінарні стягнення застосовуються безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, без урахування часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

За кожне порушення трудової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

Незалежно від застосування заходів дисциплінарного стягнення працівник, який скоїв прогул без поважних причин чи з’явився на роботу в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, позбавляється премії повністю або частково за місяць, в якому було вчинене порушення.

7. Якщо протягом року з дня накладання дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, стягнення може бути зняте до закінчення одного року.

 

Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.